Медунка лікарська (медуниця)

Лікувальні властивості

До складу медуниці входять дубильні речовини, слизи, таніни, сапоніни, залізо, алкалоїди, антоціани, флавоноїди, кремнієва та аскорбінова кислота, каротин, рутин та інші корисні для людини речовини. Таніни та сапоніни діють як відхаркувальний та пом’якшувальний засіб, який полегшує самопочуття при будь-яких захворюваннях дихальних шляхів.

Засоби на основі медуниці мають:

• кровоспинну,
• обволікаючу,
• в’яжучу,
• протизапальну,
• сечогінну
• бактерицидну,
• та ранозагоювальну дію, а також містять сполуки кремнію, які стимулюють імунітет і посилюють захисні властивості організму.

Медуницею успішно лікують проноси, запалення шлунково-кишкового тракту. Порошком із сушеної трави присипають рани для зупинки кровотечі. Медуниця активно застосовується як сечогінний засіб, особливо при дефіциті калію в організмі, що корисно при хворобах нирок та сечового міхура, а також при сечокам’яній хворобі. Настій медуниці застосовується для відновлення кількісного та якісного складу крові при внутрішніх, носових та гемороїдальних кровотечах.

Способи застосування:

Трав’яний настій: 2 ст. ложки сировини залийте 2 склянками гарячої води (400 мл), кип’ятіть 10-15 хвилин, охолодіть, процідіть і приймайте по 1-1/2 склянки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі. Зберігайте у холодильнику, у темному посуді.

Простий відвар трави: 10 г трави на склянку води; Заварити траву окропом, приготувати відвар. Приймати по 1 ст. ложці 3 рази у день.

Протипоказання

Дитячий вік (до 3 років), підвищена згортання крові, індивідуальна непереносимість. З обережністю варто вживати кошти на основі медуниці лікарської вагітним та жінкам у період лактації.