Вероніка лікарська

У народній медицині веронику застосовують як:

• Протикашльовий та відхаркувальний засіб при гострих захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, бронхіальній астмі, туберкульозі легень.
• Як сечогінний засіб її використовують при захворюваннях сечовивідних шляхів та подагрі. Настої трави призначають також як ліки, що покращують апетит і травлення, особливо при шлунково-кишкових захворюваннях, що супроводжуються проносами.
• Як кровоспинний засіб при внутрішніх та зовнішніх кровотечах.
  Іноді її використовують як заспокійливий засіб при головному болі, безсонні, підвищеній нервовій збудливості, особливо в період клімаксу.

Завдяки антимікробним, фунгіцидним, кровоспинним і ранозагоювальним властивостям траву вероніки досить часто застосовують як зовнішній засіб для лікування ран та шкірних хвороб. При ранах, що нагноилися, і виразках, вуграх і гнійничках, сверблячих висипах, а також при грибкових ураженнях шкіри з настою трави роблять ванни, промивання, примочки і компреси. До гнійних ран і виразок прикладають добре подрібнене листя.

Спосіб застосування:

Настій: 2 чайні. ложки подрібненої сировини залити 0,4 л. окропу, нагрівати на водяній бані 15 хв., настояти до охолодження, процідити. Приймати по 1/2 склянки 4 рази на день через 1 годину після їжі. Цей настій застосовують зовнішньо при шкірних захворюваннях.

Протипоказання

• Індивідуальна чутливість до рослин.
• Алергічні реакції як на кореневища, і на стебло трави.
• Підвищений тиск
• Вагітність та годування груддю.
• Захворювання серця.