Осика звичайна кора

Лікувальні властивості

Осинова кора має широкий спектр дії. Вона корисна при грипі, застуді та під час інших хвороб, що викликають лихоманку, завдяки своїм протизапальним, потогінним, сечогінним, антибактеріальним властивостям та вітамінному комплексу. Вона зміцнює імунну систему, пригнічує активність патогенних організмів, виводить продукти їх життєдіяльності, а також інші токсини та канцерогени, виявляючи гепатопротекторні властивості.

Крім того, знімає запалення внутрішніх органів: різних відділів травного тракту (коліт, ентерит), сечостатевої системи (простатит, нефрит, цистит), м’язів і суглобів (артрит, радикуліт). У цілому має позитивний вплив на ШКТ: усуває метеоризм, діарею, стимулює вироблення секреції жовчного міхура, сприяє відновленню слизової оболонки при виразковій хворобі та гастриті. Завдяки здатності знижувати рівень цукру в крові використовується у терапії цукрового діабету. Також кора осики має протипаразитарні властивості і використовується при лікуванні гельмінтозів та інших паразитарних інфекцій.

При зовнішньому застосуванні діє як кровоспинний і знезаражуючий засіб. Витягує гній. Приміряється при різних пораненнях (у тому числі гнійних) та ураженнях шкіри (акне, фурункульоз, вугрі, екзема, псоріаз, дерматити різного походження).

Спосіб застосування

Відвар: 1 столову ложку подрібненої кори залити 300 мл води, кип’ятити на слабкому вогні 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Приймати по 100 мл відвару 3 рази у день 15 хвилин до їжі.

Спиртова настоянка: 50 г кори залити 500 мл 40% спирту (або горілки). Настояти 2 тижні у темному місці, процідити. Приймати по 1 чайній ложці (4 мл) на 100 мл води 3 рази у день 15-30 хвилин до їжі.

Курс прийому відвару чи настоянки становить 1 місяць. Перерва 2 тижні і можна повторити.

Протипоказання 

Вагітність та індивідуальна непереносимість. Не рекомендується застосовувати кору осики тим, хто страждає частими запорами, оскільки дубильні речовини осики мають в’яжучу дію.